1. Словник з творів Івана Франка

калабаня

Калюжа [XII]

— ковбаня, глибоке місце в річці [IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калабаня — калаба́ня іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. калабаня — -і, калабатина, -и, ж., діал. Ковбаня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. калабаня — калаба́ня (каляба́ня) 1. велика калюжа (м, ср, ст): Тепер ішов передмістям, на хідниках лежали озерця калабань, а на їздні дриготіло наложене верствами й перемішане болото (Нижанківський)||баюра ◊ за калаба́нею ірон. за океаном (перев. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. калабаня — КАЛЮ́ЖА (заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною); БАРЛІ́Г (заглибина з гряззю); БАЮ́РА (велика, глибока заглибина, вибоїна); КОВБА́НЯ, КАЛАБА́НЯ розм., КАЛАБА́ТИНА діал., БАКА́Й діал., КОВТЬО́БА діал. (глибока вибоїна з водою, гряззю). Словник синонімів української мови
  5. калабаня — Калаба́ня, -ні, -нею; -ба́ні, -ба́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. калабаня — КАЛАБА́НЯ, і, ж., діал. Ковбаня. Виходив [Гриць] перед хату.., ставав собі коло калабані, що з неї кури воду п’ють (Март., Тв., 1954, 58); Річка закручувалася і творила глибоку, корчами оброслу калабаню (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. калабаня — Калабаня, -ні ж. Лужа. Аж калабані стоять, такий дощ був. Камен. у. Словник української мови Грінченка