Значення в інших словниках
-
кельня —
ке́льня іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
кельня —
-і, ж. Ручний будівельний інструмент – металева трикутна лопаточка на короткому держаку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
Кельня —
Знаряддя праці Майстра муляра. Символічно призначена для поширення «цементу» братерської любові заради завершення будівництва великого будинку Франкмасонства шапковим каменем.
Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
-
кельня —
КЕ́ЛЬНЯ, і, ж. Ручний будівельний інструмент – металева трикутна лопаточка на вигнутому короткому держаку. Дроворізи з пилками і сокирами, муляр з кельнею (І. Франко); Муляр Михайло Хрущ кладе кельню i, спираючись на палицю, .. шкутильгає до нас (Р.
Словник української мови у 20 томах
-
кельня —
КЕ́ЛЬНЯ, і, ж. Ручний будівельний інструмент — металева трикутна лопаточка на короткому держаку. Дроворізи з пилками і сокирами, муляр з кельнею (Фр., VI, 1951, 152); Київ тримає кельню у руці,— він у вапні, всякчасно в дії (Рудь, Дон. зорі, 1958, 47).
Словник української мови в 11 томах
-
кельня —
Ке́льня, -ні ж. 1) Лопатка у штукатуровъ. 2) Каретный кузовъ.
Словник української мови Грінченка