кельня

ке́льня

-і, ж.

Ручний будівельний інструмент – металева трикутна лопаточка на короткому держаку.

Значення в інших словниках

1. кельня — Лопатка у муляра [V,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. кельня — ке́льня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. Кельня — Знаряддя праці Майстра муляра. Символічно призначена для поширення «цементу» братерської любові заради завершення будівництва великого будинку Франкмасонства шапковим каменем.  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
4. кельня — КЕ́ЛЬНЯ, і, ж. Ручний будівельний інструмент – металева трикутна лопаточка на вигнутому короткому держаку. Дроворізи з пилками і сокирами, муляр з кельнею (І. Франко); Муляр Михайло Хрущ кладе кельню i, спираючись на палицю, .. шкутильгає до нас (Р.  Словник української мови у 20 томах
5. кельня — КЕ́ЛЬНЯ, і, ж. Ручний будівельний інструмент — металева трикутна лопаточка на короткому держаку. Дроворізи з пилками і сокирами, муляр з кельнею (Фр., VI, 1951, 152); Київ тримає кельню у руці,— він у вапні, всякчасно в дії (Рудь, Дон. зорі, 1958, 47).  Словник української мови в 11 томах
6. кельня — Ке́льня, -ні ж. 1) Лопатка у штукатуровъ. 2) Каретный кузовъ.  Словник української мови Грінченка