кибель

Ки́бель:

— відро (для черпання нафти), тюремна параша [IV]

— відро, бак (для черпання нафти) [V]

— відро, бак [VI]

— відро, цебер (параша) [1;14;21;X]

— відро [I,III]

— дерев'яне відро [18;15]

— кадіб, відро [II]

Значення в інших словниках

1. кибель — ки́бель іменник жіночого роду відро діал.  Орфографічний словник української мови
2. кибель — див. діжка  Словник синонімів Вусика
3. кибель — -бля, ч., заст. Цебер, відро.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кибель — КИ́БЕЛЬ, бля, ч., діал. Цебер, відро. Гринь взяв ліхтарню і ступив одною ногою в кибель, а рукою взявся за линву (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. кибель — ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал.  Словник синонімів української мови
6. кибель — КИ́БЕЛЬ, бля, ч., діал. Цебер, відро. Він бере за ухо [вухо] кибель, повен лепу, несе його до шахти (Фр., IV, 1950, 24).  Словник української мови в 11 томах