кліть —
-і, ж. 1》 Пристрій для піднімання й спускання по шахтовому стовбуру людей, вагонеток із копалиною, породою та різними матеріалами. 2》 діал. Клітка (у 1 знач.). 3》 зах. Комора.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кліть —
хохл. (клеть) комора комора, комірка, комірчина, валькир, прикалабок, хижа, див. кладовка
Словник чужослів Павло Штепа
кліть —
КЛІТЬ, і, ж. 1. техн. Пристрій для піднімання й спускання по шахтовому стовбуру людей, вагонеток із копалиною, породою та іншими матеріалами. Довгі боки клітей у вугільних шахтах повинні обшиватися на повну висоту суцільними металевими листами (з навч.
Словник української мови у 20 томах
кліть —
кліть, клѢть комора
Словник застарілих та маловживаних слів
кліть —
КЛІ́ТКА (закрите приміщення для птахів, тварин з стінками перев. з металевого або дерев'яного пруття), КЛІТЬ розм., КЛІТИ́НА розм.; КУ́ЧА, САДО́К (для свійських тварин, птиці); САЖ, САЖО́К (відгороджене місце в хліві для відгодівлі птиці).
Словник синонімів української мови
кліть —
КЛІТЬ, і, ж. 1. Пристрій для піднімання й спускання по шахтовому стовбуру людей, вагонеток із копалиною, породою та різними матеріалами. Був дощ і осені злий спів, під вітром облітали рожі, коли на кліті я злетів у шахту темну і тривожну (Сос.
Словник української мови в 11 томах
кліть —
(давньорус. — комора) 1. Прямокутний зруб з покладених один на одного вінців, який являвся вихідним елементом при спорудженні простих за формою дерев'яних хат, господарських будівель, а також храмів (див. клітська церква).
Архітектура і монументальне мистецтво
кліть —
Кліть, -ті ж. 1) Клѣтка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. н. п. 2) = комора. Шух. І. 105. Узяла сестру попід силу та веде в кліть. Федьк.
Словник української мови Грінченка