Словник з творів Івана Франка

колійка

Ко́лійка:

— залізниця; черга [21]

— черга [IV]

Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка

Значення в інших словниках

  1. колійка — ко́лійка іменник жіночого роду від: ко́лія  Орфографічний словник української мови
  2. колійка — -и, ж. Зменш. до колія 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колійка — КО́ЛІЙКА, и, ж. Зменш. до ко́лія 1, 2. Йшли поруч двома свіжопротертими колійками доріжки (С. Тудор); Вона йшла по дощаному настилу, покладеному між рейок вузької колійки (А. Хорунжий); Насип, де проходила колійка, зберігся до нашого часу (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  4. колійка — КО́ЛІЙКА, и, ж. Зменш. до ко́лія 1, 2. Йшли поруч двома свіжо протертими колійками доріжки (Тудор, Вибр., 1949, 288); Вона йшла по дощаному настилу, покладеному між рейок вузької колійки (Хор., Місто.., 1962, 7).  Словник української мови в 11 томах
  5. колійка — Колія, -лії ж. 1) Колея. Держи по колії. 2) Желѣзная дорога, рельсы. Так і преться машина по колії. Ромен. у. 3) Порядокъ, очередь. Тепер прийшла колія, так треба йти. ум. колійка. Ой пійду я, пійду дорогою широкою, ой гляну я, ой паду я в колійку глибокую. Мет. 65.  Словник української мови Грінченка