колійка
КО́ЛІЙКА, и, ж. Зменш. до ко́лія 1, 2.
Йшли поруч двома свіжо протертими колійками доріжки (Тудор, Вибр., 1949, 288);
Вона йшла по дощаному настилу, покладеному між рейок вузької колійки (Хор., Місто.., 1962, 7).
Словник української мови (СУМ-11)