коновка

Коновка:

— 1) відро; 2) висока, здебільшого звужена вгорі кварта [44-1]

— відро (подовгувате, з вухом збоку) [V]

— відро особливої форми, в якому носять воду (Ів.Фр.) [I]

— відро [VII]

— дерев'яне відро [VI]

коно́вка: особенной формы ведро, въ которомъ носятъ воду, съ нѣм. Kanne [ІФ,1890]

Ко́новки:

— відра особливої форми, у яких носять воду [21]

Значення в інших словниках

1. коновка — коно́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. коновка — див. відро  Словник синонімів Вусика
3. коновка — конівка, -и, ж., діал. 1》 Те саме, що відро 1). 2》 Висока, здебільшого звужена вгорі кварта.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коновка — КОНО́ВКА, КОНІ́ВКА, и, ж., заст. 1. Те саме, що відро́ 1. Почав [пан] іти поруч зо мною, хоч я несла коновки в обох руках (І. Франко); До рiки городом зiйшла молодиця .. – десь, видко, прала в садку, зачерпнула коновкою води (Р.  Словник української мови у 20 томах
5. коновка — ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал.  Словник синонімів української мови
6. коновка — Коно́[і́]вка, -ки, -вці; -но́[і́]вки́, -но́[і́]во́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. коновка — КОНО́ВКА, КОНІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що відро́ 1. Почав [пан] іти поруч зо мною, хоч я несла коновки в обох руках (Фр., III, 1950, 103); Грядки хтось поливав недавньою порою. Коновка бо в траві стояла із водою (Міцк., П. Тадеуш, перекл.  Словник української мови в 11 томах