Значення в інших словниках
-
кріль —
кріль іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
кріль —
КРІЛЬ – КРИЛЬ – КРОЛЬ Кріль, кроля, ор. кролем. Невелика тварина родини заячих, яку розводять на м’ясо та для хутра. Пох.: кролячий, кролятина. Криль, -ю, ор. -ем.
Літературне слововживання
-
кріль —
Трусь; крілик, кролик.
Словник синонімів Караванського
-
кріль —
кроля, ч. Невелика тварина – гризун родини заячих; розводиться на м'ясо та для хутра.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кріль —
КРІЛЬ, кроля́, ч. Невеликий ссавець родини зайцевих, ряду травоїдних гризунів, який вирощується на м'ясо та для хутра. Кролі жили в клітках у сараї (О. Донченко); В школі були кролі. Та що цікавого – прибирати за ними? (О.
Словник української мови у 20 томах
-
кріль —
(кроля) ч.; мол. Хлопець. Ти подивись, який гарний кріль! (Запис 2001 р.).
Словник жарґонної лексики української мови
-
кріль —
Ракоподібні; зосереджуються у вел. косяки; осн. корм китів, пінгвінів, деяких тюленів і риб; об'єкт промислу; використовують як корм, харчовий продукт, для виготовлення косметики.
Універсальний словник-енциклопедія
-
кріль —
КРІЛЬ (невелика тварина — гризун родини заячих, якого розводять на м'ясо та для хутра), КРО́ЛИК, КРІ́ЛИК розм., ТРУ́СИК розм., ТРУСЬ діал. В клітках вистрибували кролі (Григорій Тютюнник); Володя спить. А вранці — кролики. Червоні у них зіниці.
Словник синонімів української мови
-
кріль —
Кріль, кроля́; кролі́, -лі́в (трусь)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кріль —
КРІЛЬ, кроля́, ч. Невелика тварина — гризун родини заячих; розводиться на м’ясо та для хутра. Кролі жили в клітках у сараї (Донч., IV, 1957, 290); В школі були кролі. Та що цікавого — прибирати за ними? (Ів., Вел. очі, 1956, 34); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
-
кріль —
Кріль, -кроля́ м. 1) Кроликъ. Зевс моргнув як кріль усами. Котл. Котик у його хліві кролів ловить. Рудч. Ск. 2) = кропив'янка. Вх. Уг. 247.
Словник української мови Грінченка