кріль

КРІЛЬ – КРИЛЬ – КРОЛЬ

Кріль, кроля, ор. кролем. Невелика тварина родини заячих, яку розводять на м’ясо та для хутра. Пох.: кролячий, кролятина.

Криль, -ю, ор. -ем. Промислова назва планктонних морських рачків, які утворюють скупчення в поверхневих шарах води. Пох. крильний.

Кроль, -ю, ор. -ем. Найшвидший спосіб плавання на грудях.

Значення в інших словниках

1. кріль — Кріль: — тут: король [54]  Словник з творів Івана Франка
2. кріль — кріль іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. кріль — Трусь; крілик, кролик.  Словник синонімів Караванського
4. кріль — кроля, ч. Невелика тварина – гризун родини заячих; розводиться на м'ясо та для хутра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кріль — КРІЛЬ, кроля́, ч. Невеликий ссавець родини зайцевих, ряду травоїдних гризунів, який вирощується на м'ясо та для хутра. Кролі жили в клітках у сараї (О. Донченко); В школі були кролі. Та що цікавого – прибирати за ними? (О.  Словник української мови у 20 томах
6. кріль — (кроля) ч.; мол. Хлопець. Ти подивись, який гарний кріль! (Запис 2001 р.).  Словник жарґонної лексики української мови
7. кріль — Ракоподібні; зосереджуються у вел. косяки; осн. корм китів, пінгвінів, деяких тюленів і риб; об'єкт промислу; використовують як корм, харчовий продукт, для виготовлення косметики.  Універсальний словник-енциклопедія
8. кріль — КРІЛЬ (невелика тварина — гризун родини заячих, якого розводять на м'ясо та для хутра), КРО́ЛИК, КРІ́ЛИК розм., ТРУ́СИК розм., ТРУСЬ діал. В клітках вистрибували кролі (Григорій Тютюнник); Володя спить. А вранці — кролики. Червоні у них зіниці.  Словник синонімів української мови
9. кріль — Кріль, кроля́; кролі́, -лі́в (трусь)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. кріль — КРІЛЬ, кроля́, ч. Невелика тварина — гризун родини заячих; розводиться на м’ясо та для хутра. Кролі жили в клітках у сараї (Донч., IV, 1957, 290); В школі були кролі. Та що цікавого — прибирати за ними? (Ів., Вел. очі, 1956, 34); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
11. кріль — Кріль, -кроля́ м. 1) Кроликъ. Зевс моргнув як кріль усами. Котл. Котик у його хліві кролів ловить. Рудч. Ск. 2) = кропив'янка. Вх. Уг. 247.  Словник української мови Грінченка