кріль
КРІЛЬ, кроля́, ч.
Невеликий ссавець родини зайцевих, ряду травоїдних гризунів, який вирощується на м'ясо та для хутра.
Кролі жили в клітках у сараї (О. Донченко);
В школі були кролі. Та що цікавого – прибирати за ними? (О. Іваненко);
Ми сікли буряки й гарбузи, чистили хлів, рвали кролям траву (А. Дімаров);
Якось, правда, вирішили завести сяку-таку живність – крім кози, що в нас уже тоді була, я завів кролів, три качки й селезня (В. Чемерис);
В часи мого дитинства колгоспники тримали кролів не в клітках, а у великих ямах (І. Жиленко);
Баба клала бур'ян на мішковину і зносила сусідським кролям (Є. Пашковський);
* У порівн. Очі, як у кроля, червоні (Номис);
Зевес моргнув, як кріль, усами (І. Котляревський);
– Чого б то я мала сміятися? Голос оно хрипкий. І очі, як у кроля, звиняйте, почервоніли (В. Лис);
Хмара пожував губами, мов кріль (А. Кокотюха);
// Шкурка такої тварини.
– Так у бомазі [бумазі] сказано, що землю належить ділити між селянами, – вийшов до столу сивоголовий дідуган з такою ж сивою шапкою з кроля в руках (М. Циба);
Тоді б вона [Тетянка] будь-які Поперекові бажання виконувала, а він би їй за те... У журнал глянула. Та, приміром, шубу попросила б. З кроля. Чи – на курорт. Чи – у шубі з кроля та на курорт (Люко Дашвар);
// Страва з м'яса такої тварини.
– Сорок вісім годин! – крикнув Ковальський навздогін без усякої злості, бо добре пообідав смаженим кролем з дерунами (М. Малиновська);
– Я переміню страву, візьму собі трохи кроля (Ю. Лісняк, пер. з тв. Е. По).
Словник української мови (СУМ-20)