Значення в інших словниках
-
кількоро —
кі́лько́ро прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
кількоро —
див. мало
Словник синонімів Вусика
-
кількоро —
КІ́ЛЬКО́РО, кілько́х, числ. неознач.-кільк., збірн., розм. Те саме, що кі́лька². Довкола огню сиділо кількоро людей, малих і великих (І. Франко); Кількоро рук шанобливо вмочають у махорці пальці (Я. Качура); У відповідь полетіли палиці й каменюки ..
Словник української мови у 20 томах
-
кількоро —
кілько́ро кілька (ст): При вході до парку, над ставком, зарослим штучно плеканою ряскою, кількоро дітей кидало понад залізну бар'єру булку рибкам, що плигали за нею над сонне плесо (Марська)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
кількоро —
I. КІ́ЛЬКА числ. (невизначена мала кількість, від трьох до десяти), ДЕ́КІЛЬКА, СКІ́ЛЬКИ (СКІ́ЛЬКА) розм., КІЛЬКО́РО розм., СКІЛЬКО́РО діал., ДЕ́КІЛЬКО розм., СКІ́ЛЬКО діал. Кінь пробіг декілька кроків і спинивсь (А.
Словник синонімів української мови
-
кількоро —
Кі́лькоро, не відм.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кількоро —
КІ́ЛЬКО́РО, кілько́х, числ. неознач.-кільк., збірн., розм. Те саме, що кі́лька². Довкола огню сиділо кількоро людей, малих і великих (Фр., II, 1950, 29); Кількоро рук шанобливо вмочають у махорці пальці (Кач., II, 1958, 182).
Словник української мови в 11 томах
-
кількоро —
Кількоро нар. Нѣсколько. Як тарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.
Словник української мови Грінченка