линва —
-и, ж. Товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту; канат.
Великий тлумачний словник сучасної мови
линва —
ЛИ́НВА, и, ж. Товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту; канат. Робітник від млинка стояв над ямою і торгав линву, що зовсім вільно звисала з валу (І.
Словник української мови у 20 томах
линва —
ви́ти ли́нви (вірьо́вки) з кого. Повністю підпорядкувати кого-небудь собі, своїй волі, змушувати когось поводити себе відповідно до своїх бажань, намірів і т. ін. — Бач, скажуть, як заначальникував, так уже і взявся з нас линви вити...
Фразеологічний словник української мови
линва —
КАНА́Т (дуже товстий і міцний мотузок перев. з якогось волокна), КОДО́ЛА, ЛИ́НВА, ТРОС (міцний мотузок, зроблений перев. з дроту, який застосовують у мореплавстві та для технічних потреб); ФАЛ (для підняття вітрил, сигнальних прапорів тощо).
Словник синонімів української мови
линва —
ЛИ́НВА, и, ж. Товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту; канат. Робітник від млинка стояв над ямою і торгав линву, що зовсім вільно звисала з валу (Фр.
Словник української мови в 11 томах
линва —
Линва, -ви ж. Толстый канатъ. Н. Вол. у. Порон на линві ходе, а у вас кажуть на мотузі. Литин. у. ум. линовка. Шибениця старенькая, линовки новенькі. Шух. І. 199.
Словник української мови Грінченка