люстратор

Люстра́тор:

— ревізор [20;III]

— ревізор, контролер [IV]

Значення в інших словниках

1. люстратор — люстра́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. люстратор — -а, ч., іст. Той, хто складав люстрації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. люстратор — див. контролер, ревізор  Словник чужослів Павло Штепа
4. люстратор — ЛЮСТРА́ТОР, а, ч., іст. Той, хто складав люстрації. Окольний город Лучеська, пер-вісний посад міста XII–XIII ст. (6 га), існував на місці пізнішого (з середини XIV ст.) Нижнього замку, або за термінологією люстраторів ХVI ст., “пригородка” (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. люстратор — Ревізор королівських маєтків  Словник застарілих та маловживаних слів
6. люстратор — ЛЮСТРА́ТОР, а, ч., іст. Той, хто складав люстрації.  Словник української мови в 11 томах