люстратор —
Люстра́тор: — ревізор [20;III] — ревізор, контролер [IV]
Словник з творів Івана Франка
люстратор —
-а, ч., іст. Той, хто складав люстрації.
Великий тлумачний словник сучасної мови
люстратор —
див. контролер, ревізор
Словник чужослів Павло Штепа
люстратор —
ЛЮСТРА́ТОР, а, ч., іст. Той, хто складав люстрації. Окольний город Лучеська, пер-вісний посад міста XII–XIII ст. (6 га), існував на місці пізнішого (з середини XIV ст.) Нижнього замку, або за термінологією люстраторів ХVI ст., “пригородка” (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
люстратор —
Ревізор королівських маєтків
Словник застарілих та маловживаних слів
люстратор —
ЛЮСТРА́ТОР, а, ч., іст. Той, хто складав люстрації.
Словник української мови в 11 томах