мантити —
-нчу, -нтиш, недок., перех., діал. Виманювати, випрошувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мантити —
МАНТИ́ТИ, нчу, нтиш, недок., кого, що, діал. Виманювати, випрошувати. З'явилася ціла туча ріжних грецьких пройдисвітів, що мантили гроші, називаючи себе ріжними архієпископами, патріаршими післанцями [посланцями] (М.
Словник української мови у 20 томах
мантити —
МАНТИ́ТИ, нчу, нтиш, недок., перех., діал. Виманювати, випрошувати. Де що в кого угледить хороше — зараз би так і проковтнув своїми очима захланними. "Дай, проміняй". Так-о буде мантити циганом, буде канючити, буде докучати раз у раз і таки виманить у дурного (Козл., Ю. Крук, 1950, 78).
Словник української мови в 11 томах
мантити —
Манти́ти, -чу, -тиш гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Словник української мови Грінченка