Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
мітовка —
міто́вка іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
мітовка —
-и, ж., зах. Мітла (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
мітовка —
МІТО́ВКА, и, ж., діал. Мітла (у 1 знач.). – От піду десь-колись до близького зрубу, наріжу березини та пипнаю [в'яжу] мітовки через тиждень, а в понеділок беремо з жінкою по зв'язкові на плечі та й на торг до Дрогобича (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
мітовка —
ВІ́НИК (зв'язаний жмуток віниччя, лозин, тонких гіллячок і т. ін. для підмітання); ДЕРКА́Ч, ДРЯПА́К (стертий); МІТЛА́, МІТО́ВКА діал. (віник на довгій палиці); МІТЕ́ЛКА (м'який віник з волотків очерету). Мотря замітала сіни.
Словник синонімів української мови
мітовка —
МІТО́ВКА, и, ж., зах. Мітла (у 1 знач.). — От піду десь-колись до близького зрубу, наріжу березини та пипнаю [в’яжу] мітовки через тиждень, а в понеділок беремо з жінкою по зв’язкові на плечі та й на торг до Дрогобича (Фр., І, 1955, 370).
Словник української мови в 11 томах