Словник синонімів української мови

мітовка

ВІ́НИК (зв'язаний жмуток віниччя, лозин, тонких гіллячок і т. ін. для підмітання); ДЕРКА́Ч, ДРЯПА́К (стертий); МІТЛА́, МІТО́ВКА діал. (віник на довгій палиці); МІТЕ́ЛКА (м'який віник з волотків очерету). Мотря замітала сіни. Вона кинула об землю віником і побігла до печі (І. Нечуй-Левицький); Зарум'янена, зупинилася Ольга на веранді, потупала солдатськими своїми чобітками, деркачем обмела з них сніжок (П. Дорошко); Підійшов двірник Віссаріон і, спершись на мітлу, байдуже дивився на хлопців (Ю. Смолич).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. мітовка — міто́вка: метла [ІФ,1890] — мітла [I]  Словник з творів Івана Франка
  2. мітовка — міто́вка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  3. мітовка — -и, ж., зах. Мітла (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мітовка — МІТО́ВКА, и, ж., діал. Мітла (у 1 знач.). – От піду десь-колись до близького зрубу, наріжу березини та пипнаю [в'яжу] мітовки через тиждень, а в понеділок беремо з жінкою по зв'язкові на плечі та й на торг до Дрогобича (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  5. мітовка — МІТО́ВКА, и, ж., зах. Мітла (у 1 знач.). — От піду десь-колись до близького зрубу, наріжу березини та пипнаю [в’яжу] мітовки через тиждень, а в понеділок беремо з жінкою по зв’язкові на плечі та й на торг до Дрогобича (Фр., І, 1955, 370).  Словник української мови в 11 томах