Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
обривок —
обри́вок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
обривок —
-вка, ч. 1》 Шматок, відірваний від чого-небудь, або залишок від обриву чогось. 2》 Відірвана від цілого, позбавлена загального зв'язку з цілим частина чого-небудь; уривок. 3》 перев. мн., діал. Невеликі додатки (до платні і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
обривок —
Шмат, шматок, клаптик, див. кусок
Словник чужослів Павло Штепа
обривок —
ОБРИ́ВОК, вка, ч. 1. Шматок, відірваний від чого-небудь, або залишок від обриву чогось. Вона несла кудись під пахвою радіоприймач з обривками антени (Гончар, Людина.., 1960, 58); Арсен порвав аркушик паперу й обривки кинув лисунові в обличчя (Дмит.
Словник української мови в 11 томах
обривок —
ОБРИ́ВОК, вка, ч. 1. Шматок, відірваний від чого-небудь, або залишок від обриву чогось. Вона несла кудись під пахвою радіоприймач з обривками антени (О. Гончар); Арсен порвав аркушик паперу й обривки кинув лисунові в обличчя (Л. Дмитерко).
Словник української мови у 20 томах