Значення в інших словниках
-
обхід —
обхі́д іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
обхід —
Обхі́д. Святкування, урочисте вшанування. Національне почутє кріпшає о стілько, що товариство не бере участи в обході Ґрільпарцера, щоби тим замаркувати, що на Буковині, в українсько-волоськім краю, не повинно бути місця обходам...
Українська літературна мова на Буковині
-
обхід —
[оубх’ід] обходу, м. (на) обход'і, мн. обходие, обход'іў
Орфоепічний словник української мови
-
обхід —
-ходу, ч. 1》 Дія за знач. обходити 1-4). Робити обхід. В обхід — а) обходячи, обминаючи що-небудь стороною; б) (військ.) оточуючи з флангів. 2》 Місце, яким можна обійти що-небудь; кружний шлях.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обхід —
ОБХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Дія за знач. обхо́дити 1–4. Потім був обхід доокола церкви (Г. Хоткевич); Взяти рів тепер було – “раз плюнути”. А от Корнюху згребти, – ще хто зна .. Отож на цей випадок Артем і придумав ще один спосіб: обхід (А. Головко); Почалася ..
Словник української мови у 20 томах
-
обхід —
Обхі́д, -хо́ду; -хо́ди, -дів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
обхід —
ОБХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Дія за знач. обхо́дити 1-4. Потім був обхід доокола церкви (Хотк., II, 1966, 68); Взяти рів тепер було — "раз плюнути". А от Корнюху згребти, — ще хто зна..
Словник української мови в 11 томах
-
обхід —
Обхід, -ходу м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.
Словник української мови Грінченка