обхід
обхі́д
-ходу, ч.
1》 Дія за знач. обходити 1-4). Робити обхід.
В обхід — а) обходячи, обминаючи що-небудь стороною; б) (військ.) оточуючи з флангів.
2》 Місце, яким можна обійти що-небудь; кружний шлях.
Великий тлумачний словник сучасної української мови