Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
осліп —
о́сліп 1 іменник чоловічого роду засліпленість рідко о́сліп 2 прислівник несвідомо незмінювана словникова одиниця рідко
Орфографічний словник української мови
осліп —
I -у, ч., рідко. Осліплення, засліпленість. II присл., рідко. Сліпо, несвідомо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
осліп —
О́СЛІП¹, у, ч., рідко. Осліплення, засліпленість. В осліпі своєму [від ревнощів] наважилась вона зрадливця .. смертю укарати (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо). О́СЛІП², присл., рідко. Сліпо, несвідомо.
Словник української мови у 20 томах
осліп —
О́СЛІП¹, у, ч., рідко. Осліплення, засліпленість. О́СЛІП², присл., рідко. Сліпо, несвідомо. Якби.. бовкнув несподівано дзвін або розрізав густе повітря постріл рушниці, люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних (Коцюб., II, 1955, 73).
Словник української мови в 11 томах
осліп —
I. Осліп, -пу м. Ослѣпленіе. Забувши всю біду, що ми йому не раз ув осліпі чинили. К. Дз. 177. --------------- II. Осліп нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Г. Барв. 113. Тиснулися осліп до штурму.
Словник української мови Грінченка