осліп
О́СЛІП¹, у, ч., рідко. Осліплення, засліпленість.
О́СЛІП², присл., рідко. Сліпо, несвідомо.
Якби.. бовкнув несподівано дзвін або розрізав густе повітря постріл рушниці, люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних (Коцюб., II, 1955, 73).
Словник української мови (СУМ-11)