пасіка
Від «пасічити»: чистити, приготовляти цілину під посів [III]
— Пасіка, як з усією очевидністю виникає з контексту, значить зруб, порубка: «Зітне його, настинає й інших таких сухарів, і на тім місці, де ще перед кількома літами стояв панський ліс, хлоп, немов на власній ниві, палить «пасіку». Пасіка під зиму згорить, випалить до кореня весь дрібний хабуз, а з весною бойко вже безпечно корчує пеньки і сіє на спаленищу своє «збіжжя», т. ę. овес» (79). У поясненнях пасіка стала чомусь «цілиною»: «Пасіка — від «пасічити»: чистити, приготовляти цілину під посів» (489). Невірно також пояснено її походження: пасічити походить від пасіка, а не пасіка від пасічити. В основі слова «пасіка» лежить корінь sek, наявний у слові сікти = рубати. Літературне слово «пасіка» — місце, де стоять вулики з бджолами, сьогодні з дієсловом «сікти» не зв’язане. Зв’язок між архаїчною бойківською та літературною «пасікою» полягає в тому, що раніше вулики ставились на порубках. [MО,III]
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка