пасіка
ПА́СІКА¹, и, ж.
1. Місце, де розставлено вулики з бджолами і розташовано спеціальні будівлі.
У кінці садка пасіка; попід деревом стоять вулики, з правого боку – курінь (Панас Мирний);
Дуже змінився й батько .. Пропахнув медом та вощиною. Більше на пасіці в шкільному садку й пропадав (А. Головко).
2. Розведення бджіл.
Особливе значення набирають пасіки з розширенням посівів гречки і багаторічних трав (з наук. літ.).
ПА́СІКА², и, ж., спец.
Відведена на зруб ділянка лісу.
При розробленні лісосічного фонду потрібно додержувати таких вимог .. Лісосіки розбивати на пасіки, а останні – на окремі стрічки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)