Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
Перун —
Перу́н іменник чоловічого роду, істота бог грому і блискавки
Орфографічний словник української мови
Перун —
А, ч. Бог блискавки й грому в давніх слов'ян-язичників. Як відпливуть мужі — круглясті чари благатимуть з простертими руками Перуна – окропити грішну землю... (ЗД:71).
Словник поетичної мови Василя Стуса
Перун —
-а, ч. 1》 У міфології східних слов'ян – бог дощу, блискавки і грому. 2》 перен., заст. Грім.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перун —
ПЕРУ́Н, а́, ч. 1. У східних слов'ян – бог дощу, блискавки і грому. * У порівн. Коли б кайданів брязкіт міг ударить Перуном в тії за́спані серця, Спокійні чола соромом захмарить І нагадать усім, що зброя жде борця (Леся Українка). 2. перен., заст. Грім.
Словник української мови у 20 томах
Перун —
Тріснув, як Перун. Ударив так голосно, як грім. Перун — бог грому у стародавніх слов'ян. Хай тебе Перун трісне. Прокляття, хай тебе грім уб'є. Якби не Перун, то б багато не хрестилось.
Приповідки або українсько-народня філософія
перун —
перун, пйорун грім
Словник застарілих та маловживаних слів
Перун —
гол. антропоморфний поганський бог ранньої доби Київської Русі; хліборобський бог дощу, блискавки, грому; пізніше виступає як бог війни; його згадують на першому місці в договорах київських князів з греками й у Володимировому пантеоні.
Універсальний словник-енциклопедія
перун —
ГРІМ (звуки, що супроводять електричні розряди в атмосфері), ГРОМОВИ́ЦЯ розм., ПЕРУ́Н заст. поет. Небо, розшарпане громами, виплеснуло зі своєї середини кілька блискавиць (М.
Словник синонімів української мови
перун —
ПЕРУ́Н, а́, ч. 1. У східних слов’ян — бог дощу, блискавки і грому. 2. перен., заст. Грім. А нехай же тебе перун ясний трісне! — лаявся навіть побожний пан Пєнтак, знаходячи в снігу порожню коробку від сигар (Козл., Ю. Крук, 1957, 457); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
перун —
Перу́н, -на м. 1) Громъ. Бодай тебе перун забив темненької ночі. Чуб. V. 1092. 2) Перунъ, божество древнихъ славянъ. Левиц. І. Світ. 7.
Словник української мови Грінченка