пилка

Пи́лка:

— м'яч [24,VI,VII]

— тут: м'яч [19]

пилка ( = м’яч) [MО,IV]

Значення в інших словниках

1. пилка — пи́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пи́лки  Орфографічний словник української мови
2. пилка — -и, ж. 1》 Металевий інструмент із зубцями для розпилювання різних матеріалів. 2》 Маленький терпужок. Пилка для нігтів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пилка — Пи́лка, -лки, -лці; пи́лки, пи́лок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пилка — ПИ́ЛКА, и, ж. 1. Металевий інструмент з зубцями для розпилювання різних матеріалів. Щепи сохли .. – не берегло їх дозорливе око, не ходили коло їх ніж та пилка садовника [садівника], сам він кудись подівся (Панас Мирний); Пиляли вони [теслярі] дерево...  Словник української мови у 20 томах
5. пилка — Інструмент для ручного або машинного різання предметів; циркулярні, стрічкові, ланцюгові п.  Універсальний словник-енциклопедія
6. пилка — ПИ́ЛКА (інструмент для розпилювання); ПИЛА́ (більша); НОЖІ́ВКА (з однією ручкою, невелика). Мигали зубки пилок. Тільки летіла в яму тирса (С. Чорнобривець); Не лізь туди з сокирою, де пила не була (прислів'я); Все щось тре (Іван Кіндратович) напилком, пиляє ножівкою, свердлить (Д. Ткач).  Словник синонімів української мови
7. пилка — ПИ́ЛКА, и, ж. 1. Металевий інструмент з зубцями для розпилювання різних матеріалів. Щепи сохли.. — не берегло їх дозорливе око, не ходили коло їх ніж та пилка садовника, сам він кудись подівся (Мирний, IV, 1955, 205); Пиляли вони [теслярі] дерево...  Словник української мови в 11 томах