псота

Псо́та:

— бешкет; див. збитки [V]

— витівки, пустощі [14]

— збитки, пустощі [13]

— пустощі, витівка [42]

Псо́ти:

— дурощі [XII]

— прикрості, шкоди [XI]

— робити збитки [51]

— Псота — пустощі, витівки з польськ. psota пояснене словом «бешкет», який в ранніх творах Франка виражається словами сварка, бійка, бриверії. [MО,V]

Значення в інших словниках

1. псота — -и, ж., зах. 1》 Бідність, злидні. 2》 Погана погода. 3》 Уживається як лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. псота — ПСО́ТА, и, ж., діал. 1. Бідність, злидні. 2. Погана погода. 3. вульг. Уживається як лайливе слово.  Словник української мови у 20 томах
3. псота — псо́та (перев. мн. псо́ти) вибрик, дрібна капость, яка зазвичай викликає сміх (ср, ст): І роблено псоти, псоти дрібні, смішні, не зі злоби, але для самої псоти, і роблено їх по-мистецьки, так, що отець-катехит ніколи не міг дійти, хто був автором псоти...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. псота — Псо́та, -ти ж. 1) Бѣдность; бѣда, нужда. Вх. Уг. 264. 2) Плохая погода. Вх. Лем. 458. 3) Брань. Вх. Лем. 458.  Словник української мови Грінченка