Значення в інших словниках
-
розсіл —
розсі́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
розсіл —
-солу, ч. 1》 Спеціально приготовлений солоний (перев. з прянощами) розчин для засолювання овочів, риби і т. ін. || Солона рідина, насичена соками засолених у ній продуктів. 2》 Дуже насичена сіллю природна вода. 3》 спец. Водний розчин солей, що застосовується у техніці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розсіл —
Юшка, щерба, вивар, див. бульйон, потаж, їда
Словник чужослів Павло Штепа
-
розсіл —
РОЗСІ́Л, со́лу, ч. 1. Спеціально приготовлений солоний (перев. з прянощами) розчин для засолювання овочів, риби і т. ін. Огірки заливають розсолом, накривають шматком чистого полотна чи марлі, а потім накладають дно (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
розсіл —
РОПА́ (соляний розчин високої концентрації), РОЗСІ́Л, ТУЗЛУ́К. Доки сало стоїть у кориті в ропі, то вона повна господарка (М. Томчаній); Варити сіль із ропи.
Словник синонімів української мови
-
розсіл —
Розсі́л, звич. пишемо росі́л, -со́лу
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розсіл —
РОЗСІ́Л, со́лу, ч. 1. Спеціально приготовлений солоний (перев. з прянощами) розчин для засолювання овочів, риби і т. ін. Перед укладанням дна огірки заливають розсолом, накривають куском чистого полотна чи марлі, а потім накладають дно (Укр.
Словник української мови в 11 томах