розсіл

розсі́л

-солу, ч.

1》 Спеціально приготовлений солоний (перев. з прянощами) розчин для засолювання овочів, риби і т. ін.

|| Солона рідина, насичена соками засолених у ній продуктів.

2》 Дуже насичена сіллю природна вода.

3》 спец. Водний розчин солей, що застосовується у техніці.

Значення в інших словниках

1. розсіл — Розсі́л: — бульйон [1] — квас, юшка [21]  Словник з творів Івана Франка
2. розсіл — розсі́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. розсіл — Юшка, щерба, вивар, див. бульйон, потаж, їда  Словник чужослів Павло Штепа
4. розсіл — РОЗСІ́Л, со́лу, ч. 1. Спеціально приготовлений солоний (перев. з прянощами) розчин для засолювання овочів, риби і т. ін. Огірки заливають розсолом, накривають шматком чистого полотна чи марлі, а потім накладають дно (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. розсіл — РОПА́ (соляний розчин високої концентрації), РОЗСІ́Л, ТУЗЛУ́К. Доки сало стоїть у кориті в ропі, то вона повна господарка (М. Томчаній); Варити сіль із ропи.  Словник синонімів української мови
6. розсіл — Розсі́л, звич. пишемо росі́л, -со́лу  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розсіл — РОЗСІ́Л, со́лу, ч. 1. Спеціально приготовлений солоний (перев. з прянощами) розчин для засолювання овочів, риби і т. ін. Перед укладанням дна огірки заливають розсолом, накривають куском чистого полотна чи марлі, а потім накладають дно (Укр.  Словник української мови в 11 томах