рінь

Рінь:

— дрібне каміння [5;7,XII]

— дрібне річкове каміння [18]

— дрібне річне каміння [III]

— дрібненькі камінчики, жорства, гравій [1]

— дрібненькі камінчики, жорства, гравій на березі річки [21]

— дрібненькі камінчики, жорства [X]

— дрібні камінці, жорства [IV]

— дрібні камінчики, що покривають берег і дно гірських річок [6]

— піскуватий берег ріки [VI]

— рівнина над рікою, покрита дрібними камінчиками [14,V,VIII]

— рівнина над річкою, покрита дрібним камінням [16]

Значення в інших словниках

1. рінь — рінь 1 іменник жіночого роду крупний пісок рінь 2 іменник жіночого роду берег  Орфографічний словник української мови
2. рінь — Жорства, (штучна) шутер, сов. галька, гравій, щебінь; ріняк.  Словник синонімів Караванського
3. рінь — Галька — rubbles, pebbles, shingles — *Kieselstein, Grobkies — уламки г.п. крупністю 10-100 мм, обкатані водою рік або морів. Г. крупністю 50-70 мм — ґравій. Використовується як сировина для заповнення бетону. Крупна Г. — лобак, дрібна — ситець.  Гірничий енциклопедичний словник
4. рінь — ринь, -і, ж. 1》 Грубий пісок, гравій, галька і т. ін. 2》 Берег або дно річки з грубого піску, гравію, гальки і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. рінь — І, ж. 1. Крупний пісок, гравій, галька і т. ін. 2. Берег або дно річки з крупного піску, гравію, гальки і т. ін. ...а ти сам — з тобою врівень, один на сотні поколінь високим гнівом богорівен, хай, може, не ріка, а рінь, важка занадто.  Словник поетичної мови Василя Стуса
6. рінь — РІНЬ, РИНЬ, і, ж. 1. Великозернистий пісок, гравій, галька і т. ін. По всій рівнині розкидані намети бранців. Голі діти шукають скойок в ріні та сухого баговиння на паливо (Леся Українка); З горішнього поверху вели двері на величезну веранду...  Словник української мови у 20 томах
7. рінь — ГА́ЛЬКА (відшліфовані водою камінці), ГРА́ВІЙ, ЖОРСТВА́, РІНЬ (РИНЬ), РІ́ННЯ поет. З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів, .. шелестять дрібною галькою (О. Левада); Човен ткнувся носом у гравій (О.  Словник синонімів української мови
8. рінь — Рінь (жорства), рі́ні, рі́ні, рі́нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. рінь — РІНЬ, РИНЬ, і, ж. 1. Крупний пісок, гравій, галька і т. ін. По всій рівнині розкидані намети бранців. Голі діти шукають скойок в ріні та сухого баговиння на паливо (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
10. рінь — Рінь, ріні ж. Крупный песокъ, гравій. Камен. у. Гол. Од. 62. Рінь відається їй в нозі. Гол. III. 197.  Словник української мови Грінченка