Значення в інших словниках
-
рінь —
Рінь: — дрібне каміння [5;7,XII] — дрібне річкове каміння [18] — дрібне річне каміння [III] — дрібненькі камінчики, жорства, гравій [1] — дрібненькі камінчики, жорства, гравій на березі річки [21] — дрібненькі камінчики, жорства [X] — дрібні камінці...
Словник з творів Івана Франка
-
рінь —
Жорства, (штучна) шутер, сов. галька, гравій, щебінь; ріняк.
Словник синонімів Караванського
-
рінь —
Галька — rubbles, pebbles, shingles — *Kieselstein, Grobkies — уламки г.п. крупністю 10-100 мм, обкатані водою рік або морів. Г. крупністю 50-70 мм — ґравій. Використовується як сировина для заповнення бетону. Крупна Г. — лобак, дрібна — ситець.
Гірничий енциклопедичний словник
-
рінь —
ринь, -і, ж. 1》 Грубий пісок, гравій, галька і т. ін. 2》 Берег або дно річки з грубого піску, гравію, гальки і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рінь —
І, ж. 1. Крупний пісок, гравій, галька і т. ін. 2. Берег або дно річки з крупного піску, гравію, гальки і т. ін. ...а ти сам — з тобою врівень, один на сотні поколінь високим гнівом богорівен, хай, може, не ріка, а рінь, важка занадто.
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
рінь —
РІНЬ, РИНЬ, і, ж. 1. Великозернистий пісок, гравій, галька і т. ін. По всій рівнині розкидані намети бранців. Голі діти шукають скойок в ріні та сухого баговиння на паливо (Леся Українка); З горішнього поверху вели двері на величезну веранду...
Словник української мови у 20 томах
-
рінь —
ГА́ЛЬКА (відшліфовані водою камінці), ГРА́ВІЙ, ЖОРСТВА́, РІНЬ (РИНЬ), РІ́ННЯ поет. З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів, .. шелестять дрібною галькою (О. Левада); Човен ткнувся носом у гравій (О.
Словник синонімів української мови
-
рінь —
Рінь (жорства), рі́ні, рі́ні, рі́нню
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
рінь —
РІНЬ, РИНЬ, і, ж. 1. Крупний пісок, гравій, галька і т. ін. По всій рівнині розкидані намети бранців. Голі діти шукають скойок в ріні та сухого баговиння на паливо (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
рінь —
Рінь, ріні ж. Крупный песокъ, гравій. Камен. у. Гол. Од. 62. Рінь відається їй в нозі. Гол. III. 197.
Словник української мови Грінченка