Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
стійковий —
стійкови́й прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
стійковий —
СТІЙКОВИ́Й, а́, е́, заст. Вартовий; // у знач. ім. стійкови́й, во́го, ч. Поліціянт [поліцай] зачав свистати, звертати увагу інших стійкових на таємного втікача (І. Франко); Коней було розведено по стайнях, і коло гармат .. маячив стійковий (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
стійковий —
стійко́вий військ. вартовий (ст): В усіх напрямках розіслано стійкових, які через побігущих-кур'єрів мали доносити команді про те, що діється в терені (Керницький)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
стійковий —
-а, -е, заст. Вартовий. || у знач. ім. стійковий, -вого, ч. Вартовий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стійковий —
ВАРТОВИ́Й ім. (той, хто стоїть на варті, охороняючи кого-, що-небудь), ВАРТІВНИ́К, ЧАТОВИ́Й, КАРАУ́ЛЬНИЙ розм., СТРАЖ заст., ВАРТІВНИ́ЧИЙ заст., ВАРТОВИ́К заст., СТІЙКОВИ́Й заст., СТІ́ЙЧИК заст., ШЕ́ЛЬВАХ діал., заст.
Словник синонімів української мови
стійковий —
СТІЙКОВИ́Й, а́, е́, заст. Вартовий; // у знач. ім. стійкови́й, во́го, ч. Поліціянт [поліцай] зачав свистати, звертати увагу інших стійкових на таємного втікача (Фр., VI, 1951, 429); Коней було розведено по стайнях, і коло гармат.. маячив стійковий (Ю. Янов., І, 1958, 155).
Словник української мови в 11 томах