трафляти —
ТРАФЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ТРА́ФИТИ, флю, фиш; мн. тра́флять; док., діал. 1. Попадати, влучати. – То кулі ту [тут] все трафляли, подзьобали стіну, як ворони (Ю. Яновський); Василько .. шурхає дрюком. Десять раз хибить, раз трафить (Г. Хоткевич).
Словник української мови у 20 томах
трафляти —
трафля́ти 1. влучати (ст): Він рідко коли трафляє в ціль (Авторка) 2. потрапляти, знаходити дорогу (ст): Не знаю, чи добре пояснили тобі, як іти туди, чи трафиш? (Авторка) ◊ тра́фити на вінкель → вінкель...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
трафляти —
-яю, -яєш, недок., трафити, -флю, -фиш; мн. трафлять; док., діал. 1》 Влучати. 2》 Потрапляти (у 2, 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
трафляти —
ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм.
Словник синонімів української мови
трафляти —
ТРАФЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ТРА́ФИТИ, флю, фиш; мн. тра́флять; док., діал. 1. Попадати, влучати. — То кулі ту [тут] все трафляли, подзьобали стіну, як ворони (Ю. Янов., І, 1954, 29); Василько.. шурхає дрюком. Десять раз хибить, раз трафить (Хотк.
Словник української мови в 11 томах
трафляти —
Трафля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. трафити, -флю, -фиш, гл. = трапляти, трапити. Трафила коса на камінь. Шейк.
Словник української мови Грінченка