трафляти

трафля́ти 1. влучати (ст): Він рідко коли трафляє в ціль (Авторка)

2. потрапляти, знаходити дорогу (ст): Не знаю, чи добре пояснили тобі, як іти туди, чи трафиш? (Авторка)

◊ тра́фити на вінкель → вінкель

3. зустрічати (людину)(ст): Чи трафиш в тому місті на добру людину́, яка тобі жичливо все поможе? Не знаю. Тож пильнуся й рахуй насамперед тільки на себе (Авторка)

◊ не на такого тра́фив (Франко)

4. вул. дошкулювати, діймати, допікати (словом, учинком)(м, ср, ст): Як говорить та Дуська, то мене аж трафляє, аж всередині все перевертається (Авторка)

Значення в інших словниках

1. трафляти — Трафля́ти: — потрапляти, поціляти [5;7] — поціляти [10]  Словник з творів Івана Франка
2. трафляти — трафля́ти дієслово недоконаного виду влучати; потрапляти діал.  Орфографічний словник української мови
3. трафляти — Трапляти, трапити, натрапляти, натрапити, понатрапляти, потрапляти, потрапити, утрапляти, утрапити, повтрапляти  Словник чужослів Павло Штепа
4. трафляти — ТРАФЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ТРА́ФИТИ, флю, фиш; мн. тра́флять; док., діал. 1. Попадати, влучати. – То кулі ту [тут] все трафляли, подзьобали стіну, як ворони (Ю. Яновський); Василько .. шурхає дрюком. Десять раз хибить, раз трафить (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
5. трафляти — -яю, -яєш, недок., трафити, -флю, -фиш; мн. трафлять; док., діал. 1》 Влучати. 2》 Потрапляти (у 2, 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. трафляти — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
7. трафляти — ТРАФЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ТРА́ФИТИ, флю, фиш; мн. тра́флять; док., діал. 1. Попадати, влучати. — То кулі ту [тут] все трафляли, подзьобали стіну, як ворони (Ю. Янов., І, 1954, 29); Василько.. шурхає дрюком. Десять раз хибить, раз трафить (Хотк.  Словник української мови в 11 томах
8. трафляти — Трафля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. трафити, -флю, -фиш, гл. = трапляти, трапити. Трафила коса на камінь. Шейк.  Словник української мови Грінченка