троща

Тро́ща:

— місце, обросле очеретом [13]

— очерет [1,X]

— тут: трясовина [7;5]

трощі:

— очерети, комиші [XII]

Значення в інших словниках

1. Троща — Тро́ща іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. троща — ТРО́ЩА, і, ж., діал. Очерет. Мов чайка, Що скиглить над дітьми, понад багном Літаючи, о трощу б'є грудьми, .. Отак і Каїнова дума-скрута В тім безконечнику металась, билась Без виходу (І.  Словник української мови у 20 томах
3. троща — -і, ж., діал. Очерет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. троща — ТРО́ЩА, і, ж., діал. Очерет. Мов чайка, Що скиглить над дітьми, понад багном Літаючи, о трощу б’є грудьми,.. Отак і Каїнова дума-скрута В тім безконечнику металась, билась Без виходу (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. троща — Троща, -щі ж. 1) = трость 1, 3. Від вітру троща шелестить, пливе ген-ген шувар, вода мутна, з лотік шумить. Млак. 59. Да помостила мости з кленової трощі. Радом. у. Збіжє мов гой, мов троща. Гн. II. 27. Пшениця як троща. Камен. у. Жовняри як трощі. Гол. 2) = трость 4. Шух. І. 256.  Словник української мови Грінченка