троща
ТРО́ЩА, і, ж., діал.
Очерет.
Мов чайка, Що скиглить над дітьми, понад багном Літаючи, о трощу б'є грудьми, .. Отак і Каїнова дума-скрута В тім безконечнику металась, билась Без виходу (І. Франко);
Збовтаний чорний намул помалу осідає дрібними пилинками на дні [джерела] І от на дрижачій, .. прозорій шибі [поверхні води] починають знову відбиватися найближчі предмети: зламаний пень, китиці трощі, синя або жовта квітка (Н. Кобринська);
* У порівн. Юдка був переконаний, що на його голові буяє волос, мов троща краєм ставу (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)