ферт —
ФЕРТ, а, ч. 1. Двадцять друга літера давньоруської азбуки. 2. у знач. присл. фе́ртом, розм. На зразок літери “ф”, подібно до неї. Руки фертом, вираз строгий, Широко розкрачив [розкарячив] ноги Та й бурчить собі Бассім (І. Франко). 3. зневажл.
Словник української мови у 20 томах
ферт —
-а, ч. 1》 Стара назва літери "ф". 2》 у знач. присл. фертом, розм. На зразок літери "ф", подібно до неї. 3》 зневажл. Самовдоволена, розв'язна людина; франт, джигун, жевжик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ферт —
бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки. Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін. Став я, хвертом (фертом) в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов). ру́ки фе́ртом, заст. Узявшись у боки (перев.
Фразеологічний словник української мови
ферт —
ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст.
Словник синонімів української мови
ферт —
ФЕРТ, а, ч. 1. Стара назва літери «ф». 2. у знач. присл. фе́ртом, розм. На зразок літери «ф», подібно до неї. Руки фертом, вираз строгий, Широко розкрачив [розкарячив] ноги Та й бурчить собі Бассім (Фр., XII, 1953, 443). 3. зневажл.
Словник української мови в 11 томах