Словник з творів Івана Франка

фукання

фукуння:

— крик, галас, сварка; говорити з фуком: говорити сердито [IV]

— друкарська помилка: фукуння зам. фукання [MО,IV]

Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка

Значення в інших словниках

  1. фукання — фу́кання іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. фукання — ФУ́КАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. фу́кати² 1, 2. Машиніст торкнув “черепаху”.. фу-фу-фу-фу! І пішло фукання часто, частіше, ще частіше (І. Франко); Сенько і Ленько ходили ціле пополуднє [пополудні] слідом за нею [Горпиною] і не покидали її, помимо всякого крику і фукання з її сторони (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. фукання — -я, с., діал. Дія за знач. фукати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фукання — ФУ́КАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. фу́кати 1, 2. Машиніст торкнув «черепаху».. фу-фу-фу-фу! 1 пішло фукання часто, частіше, ще частіше (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  5. фукання — Фукання, -ня с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.  Словник української мови Грінченка