Значення в інших словниках
-
хов —
Хов. Розведення, вирощування свійських тварин. Окрім наведених уже, є в Швайцариї ще кілька хліборобских союзів, як наприклад: Союз швайцарский дляхову брунатної худоби, Союз для хову таркатої худоби, Союз молочарский і иньші (Товариш, 1908, 95-96)...
Українська літературна мова на Буковині
-
хов —
(дітей) Д. виховання, (тварин) годівля, відгодівля
Словник синонімів Караванського
-
хов —
ХОВ, у, ч., діал. Виховання. – І ти ж такого самого грецького роду й хову, як і я (І. Нечуй-Левицький); – Батько й найшов мені дівчину тут, в Жовтанцях: здорова, вродлива І простого хову (І. Франко); // Годівля, догляд. Сей кінь свого хову (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
-
хов —
хов плекання, догляд (ст): Підливаю свої квітки. Ходіть, ходіть до мене нагору, дістанете гарну левконію мого хову і, може, ще що-небудь (Марська)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
хов —
-у, ч., діал. Виховання. || Годівля, догляд.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хов —
Хов, -ву; хо́ви, -вів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хов —
ХОВ, у, ч., діал. Виховання. — І ти ж такого самого грецького роду й хову, як і я (Н.-Лев., V, 1966, 286); — Батько й найшов мені дівчину тут, В Жовтанцях: здорова, вродлива І простого хову (Фр., X, 1954, 224); // Годівля, догляд. Сей кінь свого хову (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
хов —
Хов, -ву м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка