хов
ХОВ, у, ч., діал.
Виховання.
– І ти ж такого самого грецького роду й хову, як і я (І. Нечуй-Левицький);
– Батько й найшов мені дівчину тут, в Жовтанцях: здорова, вродлива І простого хову (І. Франко);
// Годівля, догляд.
Сей кінь свого хову (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)