Алла —
гр.*; можливо, від alle (чол. alios) — інша, друга, наступна; в рос. могло виникнути від прикм. "альта". Аллонька, Аллочка, Аллуся, Ала, Аля. Алла Михайлівна була вбрана в чорній амазонці (Леся Українка);Алла Тарасова вже далі чита.— ...
Власні імена людей. Словник-довідник
алла —
АЛЛА́, невідм., ч. (з великої літери). Те саме, що Алла́х. Татари кинулись до річки і крикнули: "Алла! Алла!" (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
Алла —
А́лла іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови