алла
АЛЛА́, невідм., ч. (з великої літери).
Те саме, що Алла́х.
Татари кинулись до річки і крикнули: "Алла! Алла!" (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)АЛЛА́, невідм., ч. (з великої літери).
Те саме, що Алла́х.
Татари кинулись до річки і крикнули: "Алла! Алла!" (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)