вольта —
во́льта іменник жіночого роду тканина; мастило
Орфографічний словник української мови
вольта —
I 1. Напівпрозора бавовняна тканина. 2. Мастило для електродвигунів. II Засіб позначення в нотах кінцевих зворотів.
Літературне слововживання
вольта —
(іт. volta — повернення, раз) — 1. Прийом скорочення нотного запису за допомогою знаку, який означає, що повторюється певний розділ музичного твору, але зі зміною закінчення. 2. Старовинний італійський парний танець. Темп швидкий, розмір тридольний.
Словник-довідник музичних термінів
вольта —
-и, ж., муз. 1》 Знак скорочення нотного запису, який означає, що повторюється певний розділ музичного твору, але з іншим закінченням. 2》 Старовинний парний танець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вольта —
ВО́ЛЬТА¹, и, ж., муз. 1. Музична абревіатура нотного запису на позначення повторюваної частини твору. Вживається перша вольта для повторювання, друга вольта – для закінчення музичної фрази (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
вольта —
во́льта (італ. volta) засіб позначення в нотах кінцевих зворотів (перша В. – для повторювання, друга В. – для закінчення).
Словник іншомовних слів Мельничука
Вольта —
I р. в Буркіна-Фасо й Ґані; довж. 1600 км, басейн 394 тис. км2; впадає у Ґвінейську зат., утворюючи дельту; сильні коливання рівня води; в нижній течії водосховище В. (8, 5 тис. км2) і електростанція Акосомбо (900 МВ).
Універсальний словник-енциклопедія