Панько —
Панько́ іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
Панько —
див. Пангелеймон.
Власні імена людей. Словник-довідник
панько —
Не втне Панько тіста, бо ячмінне. Іронічно, коли хто береться до роботи якої не знає, і не годен зробити. Штурк Панька в око, а він каже, що глибоко. Коли хто говорить не до речі.
Приповідки або українсько-народня філософія
Панько —
за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля). Дуже давно, у дуже давні часи. — За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний); Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)...
Фразеологічний словник української мови