Рига —
Ри́га іменник жіночого роду столиця Латвії
Орфографічний словник української мови
рига —
ЇХАТИ В РИГУ, З'ЇЗДИТИ В РИГУ, ЇХАТИ В РИГУ ЧЕРЕЗ ГОРЛОВКУ. вульг. Блювати, (з іронією) Що таке? В Ригу з'їздила? Отож, пити треба було менше.
Словник сучасного українського сленгу
рига —
(-и) ж.; крим., мол.; жарт. Блювання. БСРЖ, 509; ЯБМ, 2, 294.
Словник жарґонної лексики української мови
Рига —
Столиця Латвії, морський та річковий порт на р. Даугава біля її впадіння у Ризьку зат.; 856 тис. мшк.; міжнародні ярмарки; промисловість: електротехнічна та електронна, хіміч.
Універсальний словник-енциклопедія
рига —
(рос.) 1. Те саме, що і клуня. В Росії переважно призначалася для сушіння зернового хліба і льону. 2. В Латвії та Естонії — це будинок, у якому сполучались житлові й господарські функції.
Архітектура і монументальне мистецтво