Славута

Славу́та, -ти (місто); славу́тський, -ка, -ке

Значення в інших словниках

1. Славута — Славу́та іменник жіночого роду місто в Україні  Орфографічний словник української мови
2. Славута — Славута, -ти м. Эпитетъ Днѣпра. На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низесенько уклоняли. АД. І. 217. Суджено за море славутою-Дніпром та за Дунай плисти. К. Дз. 157.  Словник української мови Грінченка