Значення в інших словниках Славута — Славу́та, -ти (місто); славу́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.) Славута — Славута, -ти м. Эпитетъ Днѣпра. На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низесенько уклоняли. АД. І. 217. Суджено за море славутою-Дніпром та за Дунай плисти. К. Дз. 157. Словник української мови Грінченка