Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Фока

Фока́, -ки́, Фо́ко!

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. Фока — Фока́ іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. Фока — гр.; phoke — тюлень; за іншим-тлумаченням — житель Фокіди (область у середній Греції).  Власні імена людей. Словник-довідник
  3. фока — фока тюлень (ст) ◊ сапі́ти як фока важко дихати (ст): Мав сухоти, і дим йому шкодив, але він курив, не затягався, м'яцкав дим в устах, як гарячу картоплю, і потім випускав носом, сапів при тім як фока (Тарнавський З.)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. фока — И, ч. Фотоапарат. Фока із зумом.  Словник сучасного українського сленгу