Орфографічний словник української мови

Фока

Фока́

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Фока — гр.; phoke — тюлень; за іншим-тлумаченням — житель Фокіди (область у середній Греції).  Власні імена людей. Словник-довідник
  2. фока — фока тюлень (ст) ◊ сапі́ти як фока важко дихати (ст): Мав сухоти, і дим йому шкодив, але він курив, не затягався, м'яцкав дим в устах, як гарячу картоплю, і потім випускав носом, сапів при тім як фока (Тарнавський З.)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. фока — И, ч. Фотоапарат. Фока із зумом.  Словник сучасного українського сленгу
  4. Фока — Фока́, -ки́, Фо́ко!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)